Слово "побрехенька" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОБРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм.

1. Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. За чаєм Проценко розбрехався — все такі смішні побрехеньки вигадував (Мирний, III, 1954, 295); Розповідали [козаки] побрехеньки й реготали (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 399).

2. Те саме, що брехня́ 1, 2. І як тепер пояснити йому, що допустилася цієї невинної побрехеньки тільки з любові до нього? (Вільде, Сестри.., 1958, 498); А Добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 43); Знаючи чесну хлоп’ячу вдачу, заробітчани не вірили побрехенькам, що зводили недруги на Оверка (Горд., Заробітчани, 1949, 92).

◊ Побрехе́ньки точи́ти — те саме, що Баляндра́си точи́ти (див. баляндра́си). Позалазивши в холодок, грали [хуторяни].. в «дурня» та точили різні побрехеньки (Тют., Вир, 1964, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 626.