Слово "побрязкач" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОБРЯ́ЗКАЧ, а, ч., розм.

1. Брязкуча прикраса. Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є — Побрязкачі, блискучі цвяшки (Гл., Вибр., 1957, 185); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя.. Взагалі найбільше мали опришки всяких побрязкачів (Хотк., II, 1966, 147).

2. перен., заст. Монета (у 2 знач.). Зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені… (Вовчок, VI, 1956, 288); [Печариця:] Коли б за нею [Галею] не було тих побрязкачів, що старий над ними труситься, то я б на тебе, моя голубочко, і не подивився! (Мирний, V, 1955, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 627.