ПОВ’ЯЛИ́ТИ, в’ялю́, в’я́ли́ш, док., перех.
1. Позбавити свіжості, соковитості; зробити в’ялим. Холодна та зима була, цвіт пов’ялила (Сл. Гр.).
2. перен. Зв’ялити (у 2 знач.). Важка праця пов’ялила обличчя.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 700.