ПОВАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Вагатися якийсь час. Омелько повагався трохи, подумав і нарешті прийняв-таки до себе його (Л. Янов., І, 1959, 307); Він раптом запропонував Ларі погуляти з чверть години в степу.. Лара повагалась, але згодилась (Шовк., Інженери, 1956, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 631.