ПОВДЯГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Одягтися (про всіх або багатьох). Усі повдягались у довгі подорожні сукні і ждали тілько старого Шрама (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); Повдягались [дівчата] у сінях і розходились (Головко, II, 1957, 104); Як тільки Вутанька повернулася, повдягались обидві по-святковому, пішли на сходку разом: мати й дочка (Гончар, Таврія.., 1957, 452).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 637.