ПОВЕРХО́ВІСТЬ 1, вості, ж. Кількість поверхів, що визначає висоту будинку. Споруди підвищеної поверховості.
ПОВЕРХО́ВІСТЬ2, вості, ж. Властивість за знач. поверхо́вий2 2. В комедії.. накреслив п. Цеглинський бодай одну правдиву постать, оцього батька, людину з сильним почуттям своєї особистої гідності і з погордою до усякого фальшу та поверховості (Фр., XVI, 1955, 115); Поверховість в художньому зображенні — прямий наслідок недостатнього знання життя (Літ. газ., 7. VIII 1952, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 644.