ПОВИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Видавити все або багато чого-небудь. Повидавлювати сік з вишень.
2. Давлячи, натискуючи, вибивати, виламувати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Іван:] Я з козаками цілувався, то декотрим і зуби повидавлював (Вас., III, 1960, 29); Повидавлювати вікна.
3. Натискуючи, робити заглибини у (на) чому-небудь скрізь або в багатьох місцях. Спочатку промаркірували [дівчата] поле хрест-навхрест, потім на схрещенні ліній загостреними кілками повидавлювали глибоченькі ямки (Вол., Дні.., 1958, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 651.