ПОВИ́ДІТИСЯ, диться, док., безос., діал. Здатися. Мені повиділося в тій хвилі, що якийсь дивний, холодний і злорадісний усміх заграв на лиці хлопця (Фр., IV, 1950, 389); Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися (Март., Тв., 1954, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 651.