ПОВИЖИВА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
1. неперех. Залишитися живими; вижити (про всіх або багатьох). Діти повиживали.
2. перех., перен. Примусити всіх або багатьох залишити місце проживання, роботу і т. ін. Повиживати сусідів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 652.