Слово "повикльовувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., перех. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів). Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують (Мирний, II, 1954, 83); // Клюючи, з’їсти все або багато чого-небудь. Горобці щоліто [щоліта] повикльовують усе, що він ні понасіва (Кв.-Осн., II, 1956, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 653.