ПОВИКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викотити все або багато чого-небудь. — Міщане повикочували на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою (П. Куліш, Вибр., 1969, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 653.