ПОВИМЕРЗА́ТИ, а́є, док. Вимерзти (про все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях). Дивні заморські яблуні, кримські груші повимерзали (Мирний, IV, 1955, 16); — Зима гола, бува хліб щоб не повимерзав… (Горд., II, 1959, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 655.