ПОВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, розм. Док. до вини́тися. Більше нічого не лишається, як покликати мисливця і повинитися у загибелі рушниці (Трубл., Лахтак, 1953, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 656.