ПОВИПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Палячи, знищити все або багато чого-небудь. Повипалювати дерева; // Дуже висушуючи, знищити (рослини). Сонце повипалювало всю городину.
2. Випалити, витратити повністю все або багато чого-небудь. Повипалювати всі цигарки.
3. Нанести розжареним предметом знаки, зображення на чому-небудь у багатьох місцях. Повипалювати візерунки на дошці.
4. Піддаючи дії вогню, надати міцності багатьом предметам. Повипалювати ізолятори.
5. Одержати якусь речовину, спалюючи що-небудь. Повипалювати вугілля.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 657.