ПОВИПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Виготовити способом плетіння багато чого-небудь. — Тут — тиждень один, так і зареве худоба на степ. От і нас [чабанів] треба буде. Батоги повиплітаємо… (Головко, І, 1957, 125).
2. Розплітаючи щось, вийняти все або багато чого-небудь. Вона загасила світло, повиплітала з кіс.. стрічки (Чорн., Потік.., 1956, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 657.