Слово "повиповзати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОВИПОВЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Виповзти (про всіх або багатьох). Солдати повиповзали з окопів.

2. перен. Повільно рухаючись, виїхати, вийти і т. ін. звідкись, кудись (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). І діди повиповзали, шепочуть молитви старим богам (Хотк., II, 1966, 320); Тихо на селі. Помалу, прищулено й озираючись, із хат повиповзали сірі фігури (Головко, І, 1957, 64); // Повільно рухаючись, з’явитися звідки-небудь, поширитися десь (про все або багато чого-небудь). З-за лісу повиповзали хмари.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 657.