ПОВИПРО́СТУВАТИ і рідше ПОВИПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Випростати (руки, ноги і т. ін.). Посідали на траві і ноги повипростували (Сл. Гр.); Наші женчихи дожали нивки, поставали, повипростовували крижі та відсапували (Фр., І, 1955, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 658.