ПОВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. перех. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе або багато чого-небудь. Внесла вона ті закупки.., дещо повисипала в слоїки (Н.-Лев., VI, 1966, 16); Повисипати горіхи з торби; Повисипати горіхи в торбу.
2. перех. Вилити з однієї посудини в інші всю рідку страву. Повисипати борщ у миски.
3. тільки 3 ос., неперех. Виходячи, вибігаючи звідки-небудь, з’явитися (про всіх або багатьох). День був сонячний, з хат повисипали діти (Багмут, Записки солдата, 1961, 36); // Виступити, з’явитися на чому-небудь, густо вкривши поверхню скрізь або в багатьох місцях. Повисипали зірки на небі; // З’явитися в багатьох місцях на шкірі або слизових оболонках (про висип).
4. перех. Насипаючи землю, наробити горбів, валів і т. ін. в багатьох місцях. Повисипати могили.
5. перех. Посипаючи, вкрити чим-небудь скрізь або в багатьох місцях (стежку, долівку і т. ін.). Повисипати в хаті долівку.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 660.