ПОВИСІДА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Висісти з чого-небудь (про всіх або багатьох). Панство повисідало з повозів і цікаво оглядало машину (Фр., II, 1950, 367); Прибіг комендант табору й поштиво ждав, поки повисідають з машин високі чини (Загреб., Європа 45, 1959, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 660.