ПОВИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Витиснути звідки-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Ми крізь те море людських тіл дотислися на своє місце і повитискали звідси інших (Фр., IV, 1950, 270).
2. Натиснувши, надушивши чим-небудь, залишити на чомусь сліди, заглибини в багатьох місцях. Повитискати узори на шкірі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 662.