ПОВИХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Вихопити все або багато чого-небудь, у всіх або багатьох. Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук (Сл. Гр.).
2. Допомагаючи всім або багатьом, швидко витягти їх звідкись, урятувати. — Ледве вдалось повихоплювати наші застави з плавнів (Гончар, II, 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 665.