ПОВПИ́СУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Вписатися кудись, у щось (про всіх або багатьох). — Добре задумав пан гетьман, тільки не зовсім, бо до братства повписуються і війти, і радці, і крамарі, і вся міська й околишня шляхта (Тулуб, Людолови, І, 1957, 202); Давно вже призабулися Петренки й зосталися самі Гопченки, навіть у метрики повписувались, і тепер тільки родинні перекази можуть відновити родове прізвище Микити й Грицька Гопченків (Ю. Янов., II, 1954, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 693.