ПОВІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відідрати, відірвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Поли хотів підкасати, але, відай, через помилку повіддирав (Фр., І, 1955, 285); Повіддирали люди білі полотна зі старих прапорів (Козл., Лелеки.., 1953, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 668.