Слово "повідомляти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОВІДОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. повідо́млять; док., перех. Доводити до чийого-небудь відома; сповіщати. Зробіть у книгарні наказ щоб вони вислали.. всі належні мені примірники, рівночасно повідомляючи мене, що й коли вислане (Коцюб., III, 1956, 275); На порозі з’являється мати. Вона повідомляє, як радісну таємницю, що прийшла кравчиха (Донч., V, 1957, 347); Моє діло.. повідомити його точно про справи для нього цікаві (Л. Укр., V, 1956, 146); Задихаючись й зупиняючися, розказала [Катерина] все, що чула зараз вдома. І просила бігти,.. аби повідомити, аби випередити біду (Хотк., II, 1966, 236); А ще повідомив Вижлінський, що завтра оголосять нові податки селу (Гжицький, Опришки, 1962, 14); // Доповідати, робити донесення про що-небудь. Наполеон наказав ад’ютантові негайно повернутись до маршала Мюрата і щогодини повідомляти про хід операції (Кочура, Зол. грамота, 1960, 362); — Генерал наказав повідомити, що в Севастополі оголошено великий збір (Кучер, Чорноморці, 1956, 29); // Розповідати про що-небудь. Приміряючи свої чоботи, Кармазин спокійно повідомляв Сагайді, що одержав оце трохи поповнення, молодих, необстріляних (Гончар, III, 1959, 331); Янкель на відповідь зробив знак обома руками, немов бажаючи повідомити якусь таємницю (Довж., І, 1958, 239); // Казати що-небудь. Саїд Алі спинився й, помовчавши, зниженим голосом, повідомив: — Упав до того, що й координати цієї Суламіф вивчив (Ле, Міжгір’я, 1953, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 669.