ПОВІДРОСТА́ТИ, а́є, док. Відрости (про все або багато чого-небудь). Вернувся додому і два місяці висидів в карантині, поки вуси не повідростали (Стор., І, 1957, 125); А орел йому й каже: — Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, доки в мене крила повідростають (Укр.. казки, легенди.., 1957, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 670.