ПОВІДТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відітнути все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях, у всіх або багатьох. Повідтинати голови коням; Повідтинати зайві гілки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 670.