ПОВІДЦВІТА́ТИ, а́є, док. Відцвісти (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях). Восени, коли цвіти вже повідцвітали,.. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр., V,1951, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 671.