Слово "повість" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́ВІСТЬ, і, ж.

1. Літературний художній розповідний твір, що займає проміжне місце між оповіданням і романом. Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання.. Але він пише і великі повісті (Коцюб., III, 1956, 39); Всі ці трагічні оповідання Шевченко не забував. Вони стали тим невичерпним джерелом, з якого до самої смерті черпав він теми для своїх повістей і поем (Тулуб, В степу.., 1964, 214).

2. Оповідання. А сюю повість, або казку, та розказував мені покійний Панас Месюра (Кв.-Осн., II, 1956, 222); Просто й немудро пливла промова — повість жіночого життя (Еллан, II, 1958, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 675.