ПОВІТРОДУ́ВНИЙ, а, е. Признач. для стиснення і переміщення повітря. Машина Ползунова приводила в рух на заводі потужні повітродувні міхи (Фізика, II, 1957, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 676.