ПОГАРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Гарикати не дуже голосно або час від часу. Коли було треба, матінка й погарикувала на всіх (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 456).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 705.