ПОГЕ́ЙКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поге́йкувати. Крізь ранкову тишу звідти [з ланів] доносилося веселе погейкування (Панч, В дорозі, 1959, 216); В яру почулося погейкування, хтось гнав биків до водопою (Тют., Вир, 1964, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 706.