Слово "погиблий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поги́бнути. Жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи своїх погиблих синів (Фр., VI, 1951, 89); // у знач. ім. поги́блий, лого, ч.; поги́бла, лої, ж. Людина, яка загинула. Високий військовий достойник сухим, чітким голосом говорив про заслуги погиблих (Кобр., Вибр., 1954, 187); Із живими погиблі встають із чужинського краю (Мал., Звенигора, 1959, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 707.