ПОГЛИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Глитаючи, поїсти все або багато чого-небудь. Він.. поглитав усі бублички (Кв.-Осн., II, 1956, 279); * Образно. Аглая-Феліцітас поглитала кожне слово його (Коб., III, 1956, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 711.