Слово "поглядіти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОГЛЯ́ДІ́ТИ, я́джу́, я́ди́ш, док., розм.

1. неперех. Те саме, що подиви́тися 1, 2. Дивлюся — люди аж кишать… Що, думаю, за чудасія?! Покинув віз коло Гордія, А сам побіг, щоб поглядіть… (Гл., Вибр., 1957, 81).

2. перех. і неперех. Торкнутися, помацати що-небудь, шукаючи, перевіряючи. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю (Сл. Гр.); [Куць (прикладає її руку до своїх грудей):] Ось поглядіть, як серце тіпається (Мам., Тв., 1962, 424).

3. перех. Доглядати якийсь час. Пріську батько поглядить. Занеси-но її до батька, онде до стодоли (Л. Укр., III, 1952, 637).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 713.