ПОГО́ДЖЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пого́джений 2. З листа Желябова до Драгоманова від 12 травня 1880 року видно їхню погодженість щодо основного питання визвольної боротьби (Вітч., 5, 1967, 177); Тут же, за цим високим муром, утиканим склом, плоди достигали на деревах, як люди у спокійній старості. Це свідчило про велику гармонію, про погодженість у взаємовідносинах між людьми і природою (Вільде, Сестри… 1958, 426); Погодженість рухів; Погодженість функцій організму.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 716.