Слово "погіршати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОГІ́РШАТИ, ає, док.

1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше. Забув тобі сказати, що «Буковина» [часопис] буде виходити не щоденно.. Вона, очевидячки, погіршала (Коцюб., III, 1956, 176); Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Л. Янов., І, 1959, 283); За тиждень погіршали новини (Тулуб, Людолови, II, 1957, 239); Справи мої погіршали (Чорн., Визволення, 1949, 71); // Стати гіршим, важчим (про здоров’я, стан людини і т. ін.). У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров’я значно погіршало (Л. Укр., V, 1956, 168); // безос. Пізнього вечора Фросині погіршало (Стельмах, І, 1962, 168); // Зробитися дуже важким, нестерпним (про умови життя, обстановку і т. ін.); // безос. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало. Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Хотк., І, 1966, 102).

2. рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане). Малі діти — мале й лихо. Діти побільшають, лихо погіршає (Номис, 1864, № 9197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 708.