Слово "подача" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОДА́ЧА, і, ж.

1. Дія за знач. подава́ти1, пода́ти. На пероні київського вокзалу було людно. Від’їжджаючі і проводжаючі чекали подачі з депо петербурзького поїзда (Бурл., Напередодні, 1956, 37); Операцію мав робити сам професор.. Думбадзе відав подачею крові (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 198); — Відстаємо ми. Он на правому березі понад двісті [кубометрів бетону] вкладають. Я теж, може б, уклав, якби подача інша (Коцюба, Нові береги, 1959, 290); Петро припинив подачу руди так само раптово, як і почав (Загреб., Спека, 1961, 67); Високий стиль вірша в його [М. К. Садовського] майстерній подачі поєднувався з благородною стриманістю і життєвою простотою (Минуле укр. театру, 1953, 163); Він [вірш] мені, насамперед, подобається тим, що батьківщину тут показано.. шляхом подачі образу живої людини (Тич., III, 1957, 149); Подача голосів виборцями провадиться в день виборів від 6 години ранку до 12 години ночі за місцевим часом (Полож. про вибори.., 1946, 12).

2. спорт. Удар, яким м’яч уводиться в гру (у футболі, тенісі і т. ін.). Ось м’яч узяв Семен Щербаков, кілька разів підкинув його високо вгору, потім сильним боковим ударом послав через сітку. Подача начебто виходить непогано (Веч. Київ, 10.VІІІ 1957, 4).

3. Відносне переміщення інструмента і оброблюваної на верстаті деталі. Під час фрезерування головним рухом є обертання фрези, подача здійснюється столом, на якому закріплено деталь (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 140); // Спеціальний пристрій, механізм, який забезпечує це переміщення. Під час роботи на верстаті ніколи не слід виключати подачу, не відвівши попередньо різець від заготовки. Це збереже ріжучу кромку від викришування (Різальні інстр.., 1959, 102); Явдоха.. з господарем пішла різати січку. Вона.. товстими оберемками натоптувала в подачу солому — нехай крутить! (Чорн., Потік.., 1956, 352).

4. рідко. Те саме, що переда́ча 2. — Коли не пустять, то хоч подачу, може, приймуть. Купила груш, сливок трохи, булочку… (Вас., Вибр., 1954, 22).

5. рідко. Те саме, що подая́ння 2. Подача на церкву.

6. заст. Оброк. Яків, бачте, в Києві на заробітках був. У нас пускають; треба тільки подачу давати, яку там положать (Вовчок, І, 1955, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 735.