ПОДВІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. подві́йний 2, 3. Хитання щодо роду і типу відмінювання в іменниках іншомовного походження буває зумовлене різними причинами. Інколи воно може відбивати стан неунормованості, подвійності в самій мові — джерелі чи посереднику (Мовозн., XVIII, 1963, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 737.