ПОДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Дзьобати потроху або час від часу. * Образно. Сидіти б Уляні за їхньою [чоловіка й дочки] широкою спиною та гарбузове насіння подзьобувати, а вона.. на роботу щодня ходить (Кучер, Прощай.., 1957, 466).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 741.