ПОДО́БНИЙ, а, е, діал. Красивий. Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будеш добра (Чуб, V, 1874, 355).
◊ Не подо́бна річ — не годиться, не слід, не личить. Не подобна річ мені, старому, по весіллях гуляти (Вовчок, І, 1955, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 750.