ПОДОВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Довести, доставити до певного місця всіх або багатьох.
2. Підтвердити істинність, правильність усіх або багатьох тверджень, положень і т. ін.
3. Роблячи що-небудь, досягти в результатах, наслідках певної межі, певного стану і т. ін. (про всіх або багатьох). До добра нічого не подоводили (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 752.