ПОДРА́ЗНЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. подразни́ти, подра́знювати. Фактори, здатні викликати реакцію — відповідь м’яза, називаються подразниками, а їх дія — подразненням (Метод. викл. анат.., 1955, 47); Він був наче паралізований, ніякі зовнішні подразнення, здається, не досягали його свідомості (Гур., Життя.., 1954, 316).
2. Реакція організму або якого-небудь органа на дію подразника. Подразнення в нервовій системі, як в периферичних нервових волокнах, так і в центрі — мозку, передаються електричними імпульсами — біострумами (Наука.., 3, 1962, 17); // Відчуття болю, запалення, що виникло внаслідок дії подразника. Змащувально-охолодна рідина не повинна викликати корозії (ржавіння) верстата.., а також подразнення слизових оболонок і шкіряного покриву у робітників (Фрез. справа.., 1957, 85).
3. діал. Збудження. Видко було, як подразнення їх [людей] росте з кожним днем (Хотк., II, 1966, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 756.