ПОДРА́ЗНЮЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до подра́знювати. Якщо.. ви одночасно з поширенням запаху [анісового масла] доторкнетесь до порожнини рота [собаки] самим маслом (сильно місцево подразнюючий засіб), то потім уже і при одному тільки поширенні запаху починає текти слина (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 14).
2. у знач. прикм. Те саме, що подра́зливий 3. Вона розсміялася подразнюючим сміхом (Коб., III, 1956, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 756.