ПОДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., перех.
1. Обдурити всіх або багатьох. По світу нашому вздихали [зітхали фертики і паничі], Що рано їх побрала смерть; Що трохи слави учинили, Не всіх на світі подурили (Котл., І, 1952, 144).
2. Дурити якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 761.