ПОДЯ́КУВАТИ, ую, уєш, док. Висловити подяку. Подякував [сирота] за хліб і сіль І за науку добрим людям (Шевч., II, 1963, 269); Дарина Михайлівна подякувала гостям, що завітали на проводи сина (Зар., На.. світі, 1967, 3); Набрала води в кухоль, дала червоноармійцеві. Той жадібно напивсь, подякував і пішов (Головко, І, 1957, 352); // Завдячувати кому-, чому-небудь. [Люцій:] Теофіле, ти подякуй своїй сивизні, що стерпів я сеє (Л. Укр., II, 1951, 437).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 764.