Слово "подібно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОДІ́БНО.

1. Присл. до поді́бний 1. Хочу спіймати [навколишні звуки], записати у пам’яті — і не виходить. От-от, здається… Тью, тью, ті-і-і… Ні, зовсім не так.. І не подібно (Коцюб., II, 1955, 231); [Орест:] Ну, Любо, се вже щось таке, чого я зовсім не розумію. Се не подібно до тебе (Л. Укр., II, 1951, 55).

2. у знач. прийм. з род. в. з прийм. до, рідше з дав. в. Уживається при називанні кого-, чого-небудь, з ким, чим порівнюється хтось, щось. Подібно до народників, він [Л. Толстой] не хоче бачити, він закриває очі, відвертається від думки про те, що «укладається» в Росії ніякий інший, як буржуазний лад (Ленін, 20, 1971, 95); Він малює спід барки на синє.. і білить облавок подібно піні, що море мече йому під ноги (Коцюб., II, 1955, 415); Діти, поскидавши черевички, З безумним виском бігали по них [струмках], Ганяючись, подібно до качат, Одно за одним (Рильський, II, 1960, 292).

Поді́бно [до то́го,] як — уживається як складений порівняльний спол. у знач. так само, як. Батюшка, що, подібно як і церква, був колись уніатським попом, прийняв вигнанців [уніатські образи́] до своєї хати (Л. Укр., III, 1952, 574); Подібно до того, як у Земському соборі брали участь не тільки бояри та дворяни, але і купці, і ремісники, і духівництво, і державні селяни, широко народний характер мала й Переяславська Рада (Рильський, III, 1956, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 745.