ПОЖАЛІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, рідко. Док. до жалісні́ти. — Що ж у тебе, Михайлику? — одразу пожалісніло Любине смагляве обличчя (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 768.