ПОЗАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Залізти, сховатися куди-небудь (про всіх або багатьох). Темно і якось моторошно було в селі.. Навіть собаки мовчали, позабивавшись у свої теплі буди (Кучер, Прощай.., 1957, 170); // Проникнути, потрапити кудись, у що-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Під корчі позабивалися [кулі], в воду пірнули (Хотк., II, 1966, 111); Сніг позабивався в щілини паркана.
2. Зайти, заїхати куди-небудь далеко; опинитися десь (про всіх або багатьох).
3. Засмітитися, закупоритися чимсь (про все або багато чого-небудь). Димарі позабивалися.
4. Ударившись об що-небудь, відчути біль; забитися (про всіх або багатьох).
5. Загинути, убитися (про всіх або багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 780.