ПОЗАВА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позава́лювати. Один [запорожець] розказує, що.. у Маяцькій Засіці, які-то печери довгі та глибокі, позавалювані бочками з грошами золотими (Кв.-Осн., II, 1956, 229)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 782.