ПОЗАКЛА́СНИЙ, а, е. Який проходить, здійснюється, відбувається не в класі, не під час класних занять. Гімназія не могла задовольнити духовних потреб цієї молоді, от чому здібніші з них шукали розради в позакласному читанні (Кол., Терен.., 1959, 44); Правильна організація позакласної роботи, нормальний режим дня в школах і групах продовженого дня сприяють поліпшенню виховання учнів (Ком. Укр., 9, 1964, 76); // Вільний від занять у класі. У 1837 р. Шевченко неофіціально в позакласний час почав відвідувати й рисувальні класи Академії художеств (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 788.